У нашому дворі жив хлопчик Василько. Ріс він бешкетником, дорослих не слухався, малих ображав. Завжди ходив з рогачкою, а тому боялося його все живе у дворі. Тільки побачать Василька, так і тікають хто куди й ховаються, де хто зможе.
Але найбільше діставалося від Василька іграшкам.
Роботи для свого молотка у Василька вистачало, бо дарували йому іграшки і тато, і мама досить часто.
А на день народження найцікавіші іграшки завжди приносив дядя Федір, інженер.
Цього разу дядя Федір теж прийшов із цікавим подарунком.
Слухати українську казку Анатолія Василенка «Добрий робот»:
— Цей металевий малюк має лагідну вдачу й робить лише добрі справи. Він буде Василькові хорошим товаришем, бо має ще й залізні нерви.
Як зустріне Василько нового товариша? Хвилювалися і дядя, і тато, і мама.
— Яка гарна іграшка! Ніколи ще такої не розбирав! Цікаво, а що там усередині?
Образився добрий робот.
Не сподобався Василькові такий подарунок, і він побіг у двір ганяти м’яча. Ті, як це часто бувало з ним, сталася неприємність.
— Так це ти розбив вікно?
І тут з’явився найгрізніший чоловік в усьому дворі, двірник Петрович.
Пожалів добрий робот Василька, взяв провину на себе.
— Це я розбив вікно!
Розгнівався найгрізніший чоловік двору і хотів уже робота в металобрухт віднести, та потім пожалів малого.
— Будеш таке витворяти — водою обіллю!
А щоб ви знали, всі, навіть найхоробріші, роботи води мов вогню бояться. Бо тоді вони іржавіють, перестають рухатися і потрапляють у металобрухт.
З радощів, що все так добре для нього скінчилося, Василько побіг купатися.
А в річці водилася зубаста щука-злюка та ще рак-неборак, той, що вщипне, зробить знак.
Плакав Василько погано, тож коли до річки прибіг добрий робот, то побачив таку картину.
Не злякався добрий робот ні щуки-злюки, ні рака-неборака, хоробро кинувся рятувати друга. І про воду забув.
А ви ж знаєте, що вода — найстрашніша річ навіть для найхоробріших із роботів.
— Швидше, благаю!
І зрозумів Василько, що таке справжня дружба.
— Тебе вилікували! Я такий щасливий!
Відтоді зовсім змінився Василько, перестав бешкетувати, став добрим хлопчиком і вірним товаришем.
