І мама буває втомлена

Зворушливий вірш про те, що кожна мама така сама людина, з такими самими переживаннями, як усі інші. Ось тільки змушена бути сильною, бо для дитини вона — космос, бо її серце безумосно любить.


І мама буває втомлена,
Може хотіти морозива,
Коли робота незроблена,
Коли ще сонце над обрієм.

Мама буває невпевнена,
Чи все вона робить правильно…
Чи надто затягнуті ремені?
Чи надто замало прянощів?

Мамі буває несолодко,
Їй теж би гупати ніжками,
Побити ввесь посуд молотом,
Розкидати в хаті іграшки…

Та мама давненько виросла,
Набралася трішки досвіду,
Та досі ніяк не звикне ще
Для когось побути космосом…

Для когось такого малого
Побути напрочуд сильною,
Молитвами гнати тривоги,
Просити у долі прихильності.

І мама буває втомлена…
Та діти не знатимуть докорів,
Бо серце любові сповнене
Ніколи не знає спокою.

 

(Ковбасюк Олена)

Прочитано: 69 раз, 2 из них — сегодня.
Если вам понравилось, поделитесь с друзьями