Ведмідь і Павучок 🇺🇦
Поделитесь детством

Одного разу після довгої мандрівки по лісу Ведмідь заліз у свій барліг і глибоко заснув. А коли прокинувся, то побачив, що по його лапі лізе Павучок.

— Що це ти собі надумав? По мені, Ведмедеві, лазити?! — роздратовано пробурмотів Ведмідь.

Розсердився на Павучка і хотів був його вбити.

Слухайте аудіоказку «Ведмідь і Павучок»:

Що міг вдіяти маленький Павучок проти такого велетня?

Ведмідь збирається вбити Павучка. Ілюстрація Ганни Мороз до казки «Ведмідь і Павучок»

— Простіть мені, вуйку! Я більше не буду, — почав благати Павучок Ведмедя. — Відпустіть мене, я вам ще в пригоді стану.

— Чим же ти, дрібнота, можеш мені послужити? — здивувався старий Ведмідь. — Яка з тебе поміч?

Але все-таки пожалів маленького і відпустив його.

Пташка пролітає над камінчиком. Ілюстрація Ганни Мороз до казки «Ведмідь і Павучок»

Через деякий час у ліс прийшли мисливці.

Ходять, блукають у лісній гущавині то в один бік, то в другий, а дичини так і нема. Хотіли вже додому повертатися, але несподівано натрапили на сліди Ведмедя і почали за ним ганятись.

Бідний Ведмідь не знав, куди подітися, щоб урятуватися від мисливців. Ось-ось виб’ється із сил, як раптом угледів під величезною скелею яму і скочив туди.

Мисливці полюють на Ведмедя. Ілюстрація Ганни Мороз до казки «Ведмідь і Павучок»

Павучок це бачив і одразу про все здогадався. Побіг скоренько до тої ями і швидко обснував її густою павутиною. Потім став чекати, що буде далі.

Посидів трохи, аж тут біжать мисливці. Прибігли і стали неподалік від скелі.

— А може, наш бурмило заліз у он ту яму, що під скелею, — сказав один з мисливців.

Спантеличені мисливці з рушницями. Ілюстрація Ганни Мороз до казки «Ведмідь і Павучок»

— Туди він не міг залізти, — озвався другий мисливець. — Хіба ти не бачиш — там повно павутиння. Якби Ведмідь лазіз туди, то павутиння порвав би. Хіба не так?

— Це правда! — підтвердили інші мисливці.

Постояли, покрутились та й пішли далі шукати.

Переляканий Ведмідь лежить під павутинням. Ілюстрація Ганни Мороз до казки «Ведмідь і Павучок»

А старий бурмило сидить собі тихесенько у тій ямі і від страху ні живий ні мертвий. Так налякався, бідолаха, так перепудився, що не смів навіть поворухнутись. І сидів там довго-довго.

А коли вже набридло сидіти, то вирішив визирнути і подивитись, чи нема якої небезпеки.

Ведмідь виглядає з ями. Ілюстрація Ганни Мороз до казки «Ведмідь і Павучок»

Лізе Ведмідь з тої ями і очам своїм не вірить — яма поснована густим павутинням, а Павучок гойдається на ній і сміється.

— Бачите, вуйку! — озвався Павучок до Ведмедя. — Якби не моє павутиння, то вас уже давно не було б на світі. Ви мене тоді пожаліли, то і я вас пожалів. Як кажуть: «Старе добро не забувається».

Павучок гойдається на павутині. Ілюстрація Ганни Мороз до казки «Ведмідь і Павучок»

— Щиро тобі дякую, Павуче, що ти врятував мене від смерті, — відповів зі сльозами на очах старий Ведмідь.

Відтоді Ведмідь ставиться до Павучка з великою повагою і вдячністю.

(Українська народна)

Прочитано: 143 раз, 2 из них — сегодня.

Поделитесь детством