Маша та ведмідь 🇺🇦
Поделитесь детством

Жили собі дідусь та бабуся. І була в них онучка Машенька.

Зібралися якось подружки до лісу по гриби та ягоди. Прийшли та й Машеньку з собою кличуть.

Пропонуємо послухати аудіоказку «Марійка та ведмідь». Сюжет такий самий, але трошки по-іншому написано.

Маша просить дідуся й бабусю відпустити її із дружбайками. Ілюстрація М. Коршунової до казки «Маша та ведмідь»

— Дідусю, бабусю, — просить Машенька, — відпустіть мене до лісу з подружками.

А дідусь із бабусею відказують:

— Іди, тільки дивись від подружок не відставай, а то заблукаєш.

Маша пішла з подружкою за грибами. Ілюстрація М. Коршунової до казки «Маша та ведмідь»

Прийшли дівчатка у ліс, стали збирати гриби та ягоди. Ось Машенька — деревце за деревце, кущик за кущик — і пішла від подружок далеко-далеко.

Маша заблукала у лісі. Ілюстрація М. Коршунової до казки «Маша та ведмідь»

Ходила-блукала Машенька по лісу і зовсім заблукала. Зайшла вона аж у саму хащу. Бачить — аж там хатинка стоїть. Постукала Машенька у двері — не відповідають. Штовхнула вона двері — двері й відчинилися.

Увійшла Машенька до хатинки, сіла біля віконечка й думає-гадає: «Хто ж тут живе? Чому нікого не видно?..»

Охайна хатинка у лісі. Ілюстрація М. Коршунової до казки «Маша та ведмідь»

А в тій хатинці жив величезний ведмідь. Повернувся увечері ведмідь, побачив Машеньку — дуже зрадів.

— Ага! — каже. — Тепер не відпущу тебе! Будеш у мене жити.

Марійка сидить на лаві у хаті ведмідя. Ілюстрація М. Коршунової до казки «Маша та ведмідь»

Пожурилася Машенька, та що поробиш — довелося у ведмедя жити. Ведмідь на цілий день піде до лісу, а Машеньці наказує нікуди не виходити.

Стала Машенька думати, як їй від ведмедя втекти. Думала вона, думала і придумала.

От вона ведмедю й каже:

— Відпусти мене на один день у село. Я бабусі та дідусеві гостинців віднесу.

— Ні, — каже ведмідь, — я сам їх віднесу.

Ведмідь повернувся з лісу із хмизом. Ілюстрація М. Коршунової до казки «Маша та ведмідь»

Напекла Машенька пиріжків, наклала їх у великий короб та й каже ведмедю:

— Короб не відкривай, пиріжки не виймай. Я на дубок залізу, та за тобою слідкуватиму!

Тільки ведмідь відвернувся: Машенька залізла у короб і сховалася.

Узяв ведмідь короб і пішов. Ішов-ішов, втомився та й каже:

— Сяду на пеньок,

З’їм пиріжок.

А Машенька з короба:

— Не сідай на пеньок,

Не їж пиріжок!

Нічого робити, пішов ведмідь далі.

Машенька сидить у коробі. Ілюстрація М. Коршунової до казки «Маша та ведмідь»

І так усю дорогу Машенька не давала йому сісти, аж поки до бабусі з дідусем не дійшли. Тільки-но ведмідь підійшов до воріт, собаки почули і кинулися на нього. Злякався ведмідь, кинув короб і пустився не озираючись.

Дідусь та бабуся раді живій онуці. Ілюстрація М. Коршунової до казки «Маша та ведмідь»

Вийшли тут дідусь та бабуся до воріт, дивляться — біля короба Машенька стоїть. Жива і здорова. Ох і зраділи ж тоді дідусь із бабусею!

Ведмідь біжить до лісу. Ілюстрація М. Коршунової до казки «Маша та ведмідь»

(Українська народна)

P. S. Більше дитячих творів ви знайдете у рубриці «Дитячі вірші українською мовою».

Прочитано: 57 раз, 1 из них — сегодня.

Поделитесь детством